Інститут трудового договору в редакції нового Трудового Кодексу України

Одним з ключових елементів нового Трудового кодексу є інститут трудового договору. Головна його особливість у порівнянні з попередньою редакцією кодексу – обов язкова письмова форма.

Нова редакція Трудового кодексу чітко визначає взаємозв`язок трудового договору та трудових відносин. Трудовий договір – підстава для виникнення трудових відносин. В той же час має місце і обернене твердження – трудові відносини не можуть відбуватись без трудового договору.

Саме з визначення трудових відносин Трудовий кодекс починає розкривати правові аспекти трудового договору.

Отже, трудові відносини – це взамні відносини між працівником і роботодавцем, відповідно до яких працівник за винагороду особисто виконує визначену роботодавцем роботу під його управлінням та контролем з обов’язком додержання правил внутрішнього трудового розпорядку.

Розглянемо базові етапи виникнення трудових правовідносин між найманим працівником і роботодавцем з точки зору нового Трудового кодексу.

Підстава передує виникненню трудових відносин. Це може бути:

1) призначення на посаду;

2) обрання на посаду;

3) результат конкурсу;

4) рішення суду.

Оформлення трудового договору має відбуватись одразу після виникнення однієї з підстав.

Також кодекс передбачає виникнення трудових відносин за наказом або за розпорядженням (чи з дозволу) роботодавця.

Таким дозволом буде вважатися дозвіл, який надає особа, уповноважена від його імені укладати трудові договори. Проте, Кодекс не вказує чи має дозвіл бути письмовим чи усним.

У будь якому випадку, роботодавець зобов’язаний не пізніше наступного дня з дня надання такого дозволу укласти з працівником трудовий договір.

Отже, при всіх підставах виникнення трудових відносин, трудовий договір повинен укладатись не пізніше наступного дня винекнення трудових відносин.

Наступні важливі дії, які має зробити роботодавець – повідомити про виникнення трудових відносин податкову інспекцію, яка адмініструє єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порядок такого інформування буде розроблено Урядом.

Визначення трудового договору не суттєво змінилось порівняно із старим Кодексом законів про працю. Більш чітко визначено суб`єктів трудових відносин – не власник, а «Роботодавець». Визначення «роботодавця» прямо не визначається Кодексом, проте наведене у законі «Про організації роботодавців, їх об»єднання , права і гарантії їх діяльності».

У визначенні трудового договору дещо підсилені позиції працівника – роботодавець не тільки зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати не просто «умови праці», а конкретно забезпечувати «належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови». Хоча це більш політичний реверанс авторів нового Кодексу.

Якщо раніше працівник міг мати декілька рівноцінних трудових договорів, то тепер Трудовий кодекс передбачає певну ієрархічність трудових договорів – за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Сумісництво як таке передбачено окремою статтею Кодексу. Це виконання працівником у вільний від основної роботи час (тобто передбачається, що є основна і допоміжна робота) іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору. При цьому працівник має право укладати декілька трудових договорів про роботу за сумісництвом.

Законодавець визначив обов`язкові та додаткові умови трудового договору.

До обов`язкових умов належать:
– Місце роботи;
– Час початку дії трудового договору (якщо укладається на визначений строк, то мають бути зазначена тривалість такого строку);
– Трудова функція працівника;
– Умови оплати праці;
– Режим праці і відпочинку;
– Питання охорони праці

До додаткових умов відносять решту умов трудового договору, зокрема:

– умови праці,
– випробування,
– застереження щодо нерозголошення комерційної таємниці або іншої захищеної законом інформації,
– професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівника,
– обов’язки роботодавця щодо поліпшення умов праці, а також виробничого побуту, умов відпочинку, надання працівникові соціально-культурних, соціально-побутових благ.

Трудовий кодекс, враховуючи фундаментальні зміни соціально –економічного характеру, визначає, що умови трудового договору можуть передбачати виконання працівником роботи дистанційно – поза приміщенням роботодавця. Маються на увазі можливості використання мережі Інтернет.

Трудовий договір укладається виключно в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Більшості роботодавців доведеться підписувати нові трудові договори з працівниками. Поряд з цим існує велика кількість сфер, у яких працюють суб єкти підприємницької діяльності, в тому числі і державні підприємства, заклади бюджетної сфери. Тому не дивно, що законодавці передбачили розробку та впровадження типових трудових договорів, які будуть розроблені і впроваджені Урядом.

Положення типових трудових договорів є обов’язковими, якщо інше не передбачено законом.

Передбачається, що трудові договори можуть укладатись безстроково чи на визначений строк. При цьому, якщо законом або трудовим договором не встановлені інші умови, трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк.

Питання випробування при прийнятті на роботу має прописуватись у трудовому договорі. Кодекс визначає перелік осіб на яких випробування не розповсюджується.

Слід звернути увагу, що трудовий договір може містити умови нерозголошення державної, комерційної таємниці, а також іншої захищеної законом інформації. Варто відзначити, що відмова працівника включити відповідні умови до трудового договору за наявності в роботодавця права вимагати їх включення є підставою для відмови у прийнятті на роботу.

 

стройка Жми доставка стройматериалов

Leave a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *